5 Жовтня, 2016 - Admin

«ПРИЙДИ ДО СЕРЦЯ, УКРАЇНО, БЛАГОСЛОВИ ДОБРОМ МЕНЕ»

Україна – наша рідна країна. Це та земля, де ми народилися і живемо, де живуть наші батьки, де жили наші предки.

Україна! Скільки глибини у цьому слові… Це золото безмежних полів, бездонна синь зачарованих небес. Тихі плеса річок, сині очі озер і ставків. Це безмежні степи і ліси, зелені долини і луки, Карпатські верховини і донецькі простори, Полісся, біленькі полтавські хати і велич міських краєвидів – все це наша Україна. Складною і бурхливою була  доля рідної землі! Топталися по ній орди чужинців, ворожі пазурі роздирали її тіло. Дітей її вели загарбники у неволю. Над Україною свистіли гостродзьобі стріли, чорною смертю дихали жерла гармат, шугали ненависні залізні круки, вирували нескінченні битви за її честь і свободу.

Тож 05.10.2016 для учнів 11-го класу вихователем та класним керівником Щербак І.Б. була проведена година спілкування «Прийди до серця, Україно, благослови добром мене». Учні мали змогу поринути у таємничу атмосферу рідної неньки – України, адже так багато невідомого і цікавого в історії нашої держави. Про що необхідно нам дізнатися.

Пам’ять – одна із найцікавіших властивостей людини. Так, як не можна забувати своїх батьків, так не можна забувати свій народ та його історію.  Так, як не можна забувати своїх рідних, близьких ні в хвилини радості, ні в години печалі, так не можна забувати землі нашої, бо це першооснова. З неї ми вийшли, до неї ми прийдемо. Людина не може називатися людиною, якщо вона не має ні мови, ні пісні, ні пам’яті, ні землі, ні роду. Пам’ятаймо про це.

p60901-101213 p60901-101215

Новини

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.