13 Вересня, 2017 - Admin

Пам’ятаємо. Вшановуємо

Тихо перешіптується листя на березі з ще по-літньому теплим вітром. Високо в небі збираються зграями шпаки, співаючи свою осінню пісню.

Ми біля обеліску Слави та пам’ятника Невідомому солдату. На серці водночас радісно і сумно. Радісно, бо сьогодні на нашій землі панує мир, а сумно, бо  прийшли сюди  віддати честь і шану   своїм героям-односельцям, які загинули в роки Другої Світової  війни.

Семикласники приходять сюди знову і знову, несуть квіти, кладуть їх до ніг визволителів та низько вклоняються їм за сьогодення. Ще і ще раз перечитують прізвища своїх земляків, викарбуваних золотими літерами на гранітній плиті, заглиблюються у розповіді спогадів дідусів та бабусь про війну на нашій землі. Серцем і душею торкаються історичних сторінок свого народу. І пишаються своїми земляками-героями – С.О.Либою, керівником партизанського загону  та його учасниками. Гордо розповідають про подвиг свого земляка, Героя Радянського Союзу В.О.Жарікова. Низько схиляють голови перед могилою, де захоронені  невідомі солдати.

13 вересня ми прийшли знову на розмову до них. Принесли квіти та свою любов.

Учні класу відкрили першу сторінку  героїчного літопису «Пам’ятаємо. Вшановуємо»  покладанням квітів та обговоренням книги, яку презентувала на шкільній лінійці волонтер, вчитель історії, наша  землячка Т.Кобзева «Вогненні роки:Нововодолажчина у Другій Світовій війні».

Новини