
17 Листопада, 2017 - Admin
“Жнива скорботи”
З давніх-давен на світі існують добро і зло, щирість і заздрість, любов і ненависть. Століттями вони супроводжували людство у своєму розвитку. Та в історії світу траплялись моменти, коли зло, заздрість і ненависть об’єднувалися, оберталися трагедіями для людей. Чи не найбільшою трагедією в історії українського народу був штучний голод 1932-1933 років. Влаштований тоталітарною владою, цей голод забрав життя мільйонів українців, травмував тих, хто вижив.
17 листопада для учнів 3-го класу була проведена виховна година “Жнива скорботи”, метою якої було ознайомити учнів з трагічним минулим нашого народу; вчити дітей бережно ставитися до історії своєї країни; виховувати здатність кожної дитини на скорботу і пам’ять про мільйони загублених життів співвітчизників. Третьокласникам було запропоновано перегляд документальних відео- та фотоматеріалів, що дали змогу унаочнити жорстокі факти із життя українського народу у 1932-1933 роках. Від озвучених та проілюстрованих фактів у багатьох школярів з’являлися сльози.
Запалила свічку, запалила,
Щоби більше лихо не ходило,
Хай палає свічка світлом білим,
Щоб в бабусі серце не боліло…
Щоби більше не прийшло те горе,
Хай горять свічки Голодомору.
Чуєш – душі аж до неба кличуть!
Хай горять вогненні білі свічі!
На знак вшанування пам’яті невинних жертв Голодомору учні запалили свічки. Ці вогники символізують дитячу скорботу і пам’ять про мільйони загублених життів співвітчизників.
Отже, Голодомор 1932-1933 рр. – це невід’ємна сторінка нашої історії, яку ми не повинні забувати…
Залишити відповідь