2 Червня, 2015 - Admin

ЕКСКУРСІЯ «САДИБИ ХАРКІВЩИНИ. ЕПОХА ПАЛАЦІВ ТА ПАРКІВ»

У перші дні літніх канікул учні та педагоги нашого закладу побували на черговій цікавій екскурсії «Садиби Харківщини. Епоха палаців та парків». За один день маршруту ми відвідали Шарівський парк, Наталієвську церкву, Співаючі тераси.

Першим нас гостинно зустрів Шарівський комплекс садово-паркового мистецтва. Історія цього маєтку почалася в 1804 році. Першим власником маєтку вважається Петро Ольховський. Барон Леопольд Кеніг став власником Шарівського замку в 1900 році. Саме з його ім’ям пов’язані найцікавіші історії в парку про «Камінь кохання» та «Цукрову гірку». Палац, хоча він зараз і знаходиться не в найкращому стані, вражає своєю грандіозністю та масштабністю. Фасади палацу виконані з використанням романо-готичних форм архітектури. Перед входом до палацу спускались сходи трьома терасами до фонтану, а далі спуск до ставка, через який перекинуто кам’яний місток. До наших днів дійшли перекази, що гості, які бачили красу замку, порівнювали його з білим лебедем. Потрапивши всередину, ми мали змогу помилуватися відголосом розкоші минулих століть. В палаці-замку збереглось кілька залів. Привертає увагу прекрасна ліпнина і розписи в Блакитній залі і бібліотека, що повністю обшита деревиною з місцевих дубів. В бальній залі, уявивши себе гостями, запрошеними на урочистості, зробили декілька танцювальних па.

Здивував своєю красою і Шарівський парк. Він розкинувся в низині, захищеній віковою дібровою, і займає більше 30 гектарів. Парк налічує 130 видів різних порід дерев. Тут ростуть сріблисті ялини, кримські сосни, пірамідальні тополі, каштани, липи, акації та ін.

Шарівський парк – чудове місце для фотосесій. Тому, під час поїздки був спеціально відведений час для фотосесій на території комплексу, чим охоче скористалися учасники (і особливо учасниці) екскурсії.

Наступною зупинкою нашого маршруту стала  заміська садиба знаменитого поміщика та цукрозаводчика Павла Харитоненка «Наталіївка». Ми дізналися, що палацово-парковий комплекс був заснований у 1884 році, та названий на честь молодшої дочки поміщика Наталії, княжни Горчакової. Палац і оточуючий ландшафт площею 50 га є цінною пам’яткою палацово – паркового мистецтва кінця ХІХ – початку ХХ століття. До складу комплексу входять: флігель, водонапірна башта, манеж, конюшні, головні і західні в’їзні ворота, терасний сад. Загублена серед соснового лісу, перед нами постала і Спасо-Преображенська церква. Архітектурний проект церкви в 1908 році розробив Олексій Щусєв, відомий вже на той час зодчий. Ця церква – одна з кращих будівель подібного типу початку ХХ століття в Україні. Її копія, навіть, знаходиться в Ніцці (Франція).

І завершальним акордом нашої подорожі стало відвідування  Співаючих терас. Це українське диво знаходиться у селі Городнє Краснокутського району Харківської області. Тераси було побудовано у XIX столітті поміщиком Павлом Харитоненком. Мріючи вирощувати біля своєї садиби примхливі екзотичні сорти плодових рослин, він шукав можливості до реалізації цього задуму в умовах українського клімату. Було знайдено оригінальний вихід: на схилі балки побудовали 6 терас, які, розташувавшись величезною дугою, цілий день розгорнуті до сонця. Унікальний мікроклімат терас створили чудові умови для вирощування на слобожанських просторах екзотичних фруктів, виростання яких зовсім нехарактерно для цих широт. Випадково чи ні, але форма і місце розташування терас створили унікальну акустику, яку, за переказами, високо оцінив сам Шаляпін, гостюючи тут.

День, насичений враженнями, отриманою інформацією, промайнув непомітно.Стомлені та щасливі ми повернулися до рідного селища.

DSC_0021 DSC_0024 DSC_0050 DSC_0063 DSC_0070 DSCN8886

Новини

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.